НАЗАВЖДИ В СТРОЮ: У РОМОДАНІ ВІДКРИЛИ ПАМ’ЯТНІ СВІТЛИНИ ЧОТИРЬОХ ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНИ
24 квітня 2026 року, небо над Ромоданівською громадою знову сповнилося туги та безмежної вдячності. На Алеї Слави відбулося відкриття пам’ятних світлин чотирьох наших земляків, які стали щитом для рідної землі та віддали за неї найдорожче — своє життя.
Це не просто портрети. Це символи незламності та вірності Батьківщині, що тепер вкарбовані в історію нашої громади.
Наші Герої, чиї імена тепер у вічності:
ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ ОСТАПЕНКО
Народився 24 червня 1986 року. Працював слюсарем у ДЕПО та водієм трамвая. З листопада 2022 року мешкав у Ромодані разом з родиною. Служив водієм кулеметного взводу у 4-му штурмовому батальйоні. Героїчно загинув 4 липня 2024 року біля села Кліщіївка на Донеччині. Понад рік вважався зниклим безвісти, доки 8 жовтня 2025 року не було встановлено його особу.
ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ ІВАНОВ
Народився 29 січня 1986 року. Здобув фах столяра, працював у комунальному господарстві. Став до лав ЗСУ 25 травня 2024 року, служив водієм механізованого відділення. Після довгих місяців невідомості експертиза ДНК підтвердила: серце захисника зупинилося 14 липня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Прогрес на Донеччині.
ВЛАДИСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ ЧУДАН
Народився 5 липня 1994 року. З перших днів повномасштабного вторгнення пішов на фронт добровольцем. Служив оператором ударних безпілотних авіаційних комплексів (зовнішній пілот БпЛА). Життя молодого Героя обірвалося 18 квітня 2025 року під час виконання завдання у Синельниківському районі Дніпропетровської області.
ВІТАЛІЙ СЕРГІЙОВИЧ ГАСЕНКО
Народився 14 липня 1977 року. Багато років працював бригадиром у ПЧ-18. 4 березня 2022 року добровільно пішов захищати Україну. Головний сержант, командир взводу роти зв’язку, він забезпечував координацію підрозділу на найгарячіших ділянках. Загинув 11 лютого 2026 року на Краматорському напрямку, до останнього подиху залишаючись вірним присязі.
«Сьогодні ми зібралися тут не просто, щоб відкрити світлини. Ми прийшли, щоб ще раз поглянути в очі правді, ціні нашої свободи та величі людського духу. Шановні родини наших Героїв, я розумію, що жодні меморіали не втамують вашого пекучого болю, проте знайте: ваша втрата — це наша спільна втрата, а ваш біль — це біль усієї Ромоданівської громади, усієї України.
Дивлячись на ці обличчя, ми бачимо не просто воїнів — ми бачимо батьків, чоловіків та синів, які мали б зараз ростити дітей та будувати майбутнє. Але коли настав час обирати між спокоєм і честю — вони обрали Україну. Будьмо гідними їхньої пам’яті. Шануйте живих, допомагайте батькам полеглих — це найменше, що ми можемо зробити для тих, хто віддав своє "сьогодні", аби ми мали своє "завтра" у вільному українському Ромодані », — зазначив селищний голова Олександр Олександрович Верещака, закликаючи громаду берегти пам'ять про подвиг земляків як найвищу цінність нашого народу.
Ми низько схиляємо голови перед мужністю тих, хто став щитом для України. Кожен воїн — це рана на тілі нашої землі, але водночас це наша гордість і вічна пам'ять.
Вічна пам’ять Героям-землякам! Слава Україні!
